- Ну, і де ж цей слайс? – роздратовано пробубоніла Аліса. – Ми вже всю планету просканували!

   - О-о-о, вигляд дивовижний! – захоплено сказав Юхим Семенович. – Планета Трункетіс – це щось неперевершене! Джунглі зовсім не схожі на земні.

   - Ще один такий обліт цієї «краси» і в нас закінчиться паливо, - незадоволено буркнула Зелена.

   - А мені подобається! – вигукнув Микола, стрибаючи з гілки дубов’яза[1]в озеро.

   - Ніколя, ти ж не знаєш, що там у водоймі. А ну, на берег! – скомандував дідусь. – Може там кроколав[2].

І Микола, як ошпарений поплив до берега.

   - Дивіться, яка квіточка гарна. Вона вміє показувати голограми, як наш слайс-аут! – повідомила Аліса, тримаючи у руках неперевершеної краси квітку, що з різнокольорової димки сформувала зображення. – Ой, це ж космолайнер! – прошепотіла дівчина.

А над зображенням космолайнера з’явився напис: «Шукай на третій планеті!»

   - А це яка? – запитав Микола.

   - Третя, - прошепотіла Аліса, - Ми були на астероїді, кометі і двох планетах. Ця – третя.

І тут голограма квітки змінила зображення: вода в озері розступилася, показався вхід у тунель. Туди і залетів космолайнер.

   - Та-а-ак… Микола, здається, це озеро, у яке ти стрибав, - задумливо промовив Юхим Семенович.

   - Ходімо, пошукаємо вхід, - сказала Іванна і попрямувала до озера.

   - Почекайте мене, - прокричав Микола, натягуючи футболку і шорти і, не устоявши на одній нозі, наступив на невеликий плаский камінець. На камінці відразу з’явився напис: «Введіть код: ___».

   - Ой, я щось таке зробив тут… - прошепотів Микола, і Аліса підбігла до нього.

 

[1]Дубов’яз – це селекційна рослина (дуб з в’язом), що була завезена з Землі на Трункетіс 40 років тому. Звичайний дуб і в’яз не прижилися, а їх селекційний «клон» так гарно пристосувався на планеті, що швидкість його росту та розмноження підвищилися у 5 разів відносно земних співродичів. Діаметр стовбура – більш ніж 2 м.

 

[2]Кроколав– ця, схожа на ссавця, істота має тіло крокодила, а голову таку широку, що коли він її відкриває, стає схожим на всміхнену тваринку. Першовідкривач планети космоопен (мандрівник, що досліджує нові планети) з Землі академік Перелешко Максим, побачивши цю “всміхнену” істоту казав: «Здається він нас любить;)». Так до “кроко” додалося ”лав”;)